b001.png (7164 bytes)

b005.png (7380 bytes)


Елисаветград - Кропивницкий        Публикации        Личное дело         Фонды          Из личных архивов


Василий Иванович Харциев
1866-1937


2061-1m.jpg (4247 bytes) ld01-1m.jpg (8553 bytes)
В.И.Харциев
Харьков
В.И.Харциев
Елисаветград

2064-1m.jpg (12759 bytes) 0639mm.jpg (12758 bytes) 2066-1m.jpg (13762 bytes) 2066-2m.jpg (12221 bytes)
В.И.Харциев среди учеников –
участников художественной
самодеятельности
Выпуск Зиновьевского
педтехникума

1928
В.И.Харциев среди учащихся техникума
Зиновьевск, 1930

2063-1m.jpg (4349 bytes) 2067-1m.jpg (5264 bytes) 2065-1m.jpg (6011 bytes) 2062m.jpg (4225 bytes) 2068-1m.jpg (5459 bytes)
Мать В.И.Харциева
Екатеринослав
Мать и две сестры
В.И.Харциева

1898
Сестра В.И.Харциева
с его детьми.

Екатеринослав
Иван Харциев -
брат В.И.Харциева
Екатеринослав
Жена В.И.Харциева
Мария Дмитриевна

с детьми
Екатеринослав

История Учителя
"Украина-Центр", 05.07.2016


Харциев Василий Иванович (1866) - педагог, филолог. Учился в Екатеринославской гимназии и Харьковском университете по историко-филологическому факультету. Преподавал русский язык в Харьковском реальном училище. Деятельный член Харьковского общества грамотности и педагогического отдела историко-филологического общества, в "Трудах" которого напечатал ряд педагогических статей. Принимал наиболее деятельное участие в разборке посмертных трудов А.А.Потебни и редактировал III т. его "Записок". Основные труды: Чтение об Александре Сергеевиче Пушкине 26 мая 1899 года, в столетнюю годовщину его рождения. - Харьков, 1899; О школьном изучении Домостроя. - Харьков, 1897; Заметки по обучению родному языку. - Харьков, 1902; Учебник русского языка: Ч. 1-2. – СПб., 1909; Пушкинские принципы в творчестве Гоголя. - Харьков, 1902; Краткий очерк жизни и творчества М.Ю. Лермонтова (1814-1914). К столетию со дня рождения (для средней школы). – Харьков, 1914.

Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона


Василь Іванович Харцієв (1865 - 1937) - педагог, мовознавець і теоретик літератури.

Родом з Катеринослава; закінчив Харківський університет (1890) і викладав у середніх школах Харкова, Катеринослава й Єлисаветграда (Кіровограда).

У 1904 В.І. Харцієв почав працювати вчителем мови та словесності у Катеринославському комерційному училищі А. Синявського. Згодом він виконував обов'язки інспектора училища, проте через події у 1905 він не став інспектором училища.

У 1908 він заснував у Єлисаветграді громадське комерційне училище, у якому з серпня 1909 по 1918 був його директором.

З 1929 у Єлисаветському педагогічному інституті.

Харцієв В.І. зробив помітний внесок у філологію та педагогіку, був найкращим знавцем творчості О. Потебні, улюбленим його учнем.

Публікував статті з мовознавства, теорії літератури й методики викладання мов; головною його заслугою була публікація з не цілком упорядкованих рукописів праць О.Потебні (учнем якого він був), не виданих за його життя, зокрема третього тому «Из записок по русской грамматике» і популяризація поглядів Потебні. Огляд життя і праці X. подає В. Чернецький («Мовознавство», 1968, ч. 3.).

У навчально-виховному процесі в Єлисаветградському громадському комерційному училищі Харцієв активно використовував методику А. Синявського та засади західної «нової школи». Під його керівництвом училище стало визначним з середніх навчальних закладів України. При училищі у 1911 було відкрито вечірні, торгові класи для дорослих, а у 1913 – торгову школу з 3-річним курсом навчання. Ця школа готувала прикажчиків, конторників, бухгалтерів та інших. У цих класах вивчали загальну арифметику, бухгалтерію, комерційну арифметику, торгову кореспонденцію, німецьку та російську мови, каліграфію.

Педагогічні ідеї Харцієва внесли новизну в педагогічну практику. Він звертав велику увагу у навчальному процесі на розвиток особистості з врахуванням індивідуальних та вікових особливостей, утвердження свідомої дисципліни, самоосвіти. Процес навчання повинен бути системним та наочним, носити доступний характер. Учитель повинен бути компетентним фахівцем, який володіє знаннями з різних галузей наук. Він повинен пробуджувати в учня інтерес до наукової роботи. Для унаочнення навчання училище постійно поповнювалося посібниками, приладами та картинами. З учнями проводилися практичні заняття з природознавства, хімії, фізики, товарознавства. Здійснювалися весняні й осінні прогулянки за містом, екскурсії на заводи центральної й південної України.

Учні для літературно-музичних вечорів, які проводилися в училищі під наглядом педагогів, складали програми, самі вирішували фінансові справи, самі прибирали класи й коридори після заходів. Такі ж вечори влаштовувалися і для міської публіки. Програму концерту, що проходив після офіційної частини вечора, складали самі учні. Учні декламували вірші, серед яких були й твори Шевченка, Глібова, Руданського, Грінченка. В бібліотеку надходили газети та журналів, що вибиралися за допомогою анкетування учнів, з урахуванням їхніх побажань. Педагоги та учні приносили газети, які училище не передплачувало, зокрема і українську газету «Рада». Українську складову виховання Харцієв здійснював під впливом А. Синявського, активного учасника Катеринославської «Просвіти».

Вікіпедія


webmaster