Народився 5 січня 1926 року в селі Кропивницького Новоукраїнського району Кіровоградської області.
   Був в окупації до 17 березня 1944 року. У 1943 році вивезли до Німеччини, але біля станції Фастов Івану вдалося втекти прямо з вагону. Пішки дістався додому і ховався, доки не прийшли радянські війська.
   З квітня 1944 року по серпень 1944 року – курсант Владимирського танкового училища.
   Серпень 1944 року – березень 1945 року – механік-водій в танкових військах ІІ Білоруського фронту.
   Перемога застала в Німеччині на підступах до Берліну. Разом з однополчанами Іван Євгенович брав Ветенберг, Ветенбург, потім Кельтін. До 1950 року служив в Урюпінську, а потім, після демобілізації повернувся в рідне село.
   З 1950 року – голова районного комітету фізкультури та спорту при виконкомі райради.
   1951-1952 роки – працює завідуючим сектором обліку та статистики Ровенського райкому комсомолу, потім заввідділом кадрів та оргроботи райкому комсомолу.
   У 1952 році одружився з Ольгою Омелянівною Харченко. Дружина працювала бухгалтером у райфінвідділі.
   З 1953 по 1959 рок – шатний пропагандист Ровенського райкому КПУ.
   З 1959 по 1960 рік – слухач Харківської Вищої партійної школи.
   З 1960 по 1963 рік – слухач Київської Вищої партійної школи при ЦК КП України.
   З 1963 по1965 рік – інспектор-парторганізатор Новоукраїнського парткому.
   З 1965 по 1970 рік – завідуючий відділом пропаганди та агітації Новоукраїнського райкому партії.
   У 1967 році йому присвоєне звання майора, а в 1975 році – підполковника.
   З 1970 по 1977 рік – завідуючий організаційним відділом Новоукраїнського райвиконкому.
   З 1980 по 1988 рік – голова партійної комісії Новоукраїнського райокму КПУ.
   З 1988 по 1999 рік – завідуючий гаражем Новоукраїнського міжколгоспного кобмікормового заводу.
   З 1999 року – на заслуженому відпочинку.
   З дружиною прожили разом 52 роки. Народилося двоє доньок та син. Старша донька Тетяна в 1996 році трагічно загинула в автокатастрофі. Дружина померла 29 червня 2005 року.
   Нагороджений орденом “Знак пошани”, орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, медалями “За трудову доблесть”, “За бойові заслуги”, “Захисник Вітчизни”.